Андрій Борковський
| Андрій Борковський | ||
.jpg) | ||
| ||
|---|---|---|
| з 27 вересня 2017 року | ||
| Обрання: | 24 серпня 2017 року | |
| Конфесія: | православ'я | |
| Церква: | Православна церква Польщі | |
| Попередник: | Григорій Харкевич | |
| ||
| з 24 жовтня 2011 року | ||
| Церква: | Православна церква Польщі | |
| Попередник: | Григорій Харкевич | |
| Альма-матер: | Християнська богословська академія у Варшаві | |
| Науковий ступінь: | доктор богослов'я | |
| Діяльність: | єпископ, богослов | |
| Ім'я при народженні: | Анджей Борковський Andrzej Borkowski | |
| Народження: | 6 жовтня 1974 (50 років) Білосток, Польща | |
| Священство: | диякон - з 30 липня 1995 року, священник - з 12 вересня 1998 року | |
| Чернецтво: | 10 вересня 1998 року | |
| Єп. хіротонія: | 27 вересня 2017 року | |
Єпископ Андрі́й Борко́вський (світське: Анджей Борковський, польск. Andrzej Borkowski, 6 жовтня 1974, Білосток, Польща) — архієрей Православної церкви Польщі, єпископ Супрасльский, вікарій Білостоцької єпархії.
1993-1996 - навчався у Варшавській вищій православній духовній семінарії.
8 червня 1993 - вступив до Супрасльської лавру. 29 липня 1995 архієпископом Білостоцьким Саввою (Грицуняком) був пострижений у рясофор, а 30 липня висвячений у сан ієродиякона тим же владикою.
З 1996 навчався на православному відділенні Варшавської християнської богословської академії.
10 вересня 1998 - прийняв чернецтво з ім'ям Андрій на честь преподобного Андрія Критського, а 12 вересня того ж року був висвячений в сан ієромонаха. Постриг і свячення звершив архієпископ Білостоцький Савва (нині - предстоятель Православної церкви Польщі).
1999 - закінчив Варшавську християнську богословську академію зі ступенем магістра богослов'я. У тому ж році вступив до докторантури тієї ж академії.
З 1999 по 2001 - директор архіву Варшавської митрополії і священиком Михайло-Архангельської каплиці при митрополичому будинку, а також наставником юнацтва Маріїнського приходу в Варшаві. 3 квітня 2000 був зведений в сан ігумена.
З 2002 по 2005 - стажувався в Богословському інституті Афінського університету в Греції, для чого перервав докторантуру в Варшавській християнської академії. Одночасно, з 2003 по 2008 рік, здійснював пастирські обов'язки в афінському приході святого Полікарпа Смирнського. 21 березня 2005 року одержав диплом церковно-історичної кафедри Афінської богословської школи, що підтверджує ступінь магістра богослов'я. У тому ж році продовжив навчання в докторантурі тієї ж богословської школи. Закінчив курс 5 березня 2009 року, з присудженням диплома доктора богослов'я в сфері історії Церкви за підсумками захисту дисертації на тему «Ставлення древніх Патріархатів Сходу до церковної унії в Речі Посполитій в останніх двох десятиліттях XVI століття». Науковий ступінь доктора богослов'я був нострифікований у Варшавській християнської богословської академії рішенням ради богословського факультету від 10 грудня 2009 року.
З 2008 по 2010 - референт і секретар Люблінського єпархіального управління, а також інспектором православної катехізації та духовним наставником православного студентства Люблінської єпархії.
23 листопада 2010 - призначений виконуючим обов'язки намісника Благовіщенській лаври в Супраслі. З 24 вересня 2011 року - намісник обителі.
20 березня 2012 - зведений в сан архімандрита. У тому ж році став ад'юнкт-професором православної богословської кафедри Білостоцького університету.
Входив до складу делегації Православної церкви Польщі на Криті Соборі, що проходив з 16 по 27 червня 2016 року.
29 червня 2017 - одержав вчений ступінь хабілітованого доктора за рішенням ради богословського факультету Варшавської християнської богословської академії.
24 серпня 2017 на Архієрейському Соборі Православної церкви Польщі був обраний єпископом Супрасльським, вікарієм Білостоцької єпархії.
Хіротонія в єпископа відбулася 27 вересня того ж року в Білостоцькому Микільському соборі. Свячення звершили митрополит Варшавський і всієї Польщі Савва у співслужінні владик Польської Церкви архієпископів Люблінського Авеля Поплавського, Білостоцького Якова Костючука, Вроцлавського Георгія Паньківського; єпископів Перемишльського Паїсія Мартинюка, Бєльського Григорія Харкевича, Лодзинського Атанасія Носа і Гайновського Павла Токаюка, а також архієреїв з інших помісних Церков: митрополитів Володимиро-Волинського Володимира Мельника, Дідімотіхського Дамаскіна Карпафакіса і Крітського Георгія Хрисостому; єпископів Марґветського Мелхиседека Хачидзе, Месаорійського Григорія Хаджіураніу і Бобруйського Серафима Білоножка.